• Ви знаходитесь тут:

  • Головна
  • Профілактична робота нещасних випадків

Профілактика нещасних випадків
У системі стандартів безпеки праці встановлена термінологія по основним поняттям охорони праці.
Безпека праці - це стан умов праці, при якому виключений вплив на працюючих небезпечних і шкідливих факторів.
Техніка безпеки - це система організаційних і технологічних заходів, а також технічних засобів, що запобігають впливу на працюючих небезпечного та шкідливого виробничих факторів.
Виробнича санітарія - це система організаційних, гігієнічних і санітарно-технічних заходів і засобів, що запобігають чи зменшують вплив на працюючих шкідливих виробничих факторів.
Умови праці - це об'єктивне суспільне явище, що виникає і формується в процесі праці людини. Вони формуються з таких елементів: санітарно-гігієнічних, що визначають зовнішнє середовище в робочій зоні; психофізіологічних - робоча поза в процесі праці, навантаження, напруга: естетичних елементів процесу виробництва та праці; соціально-психологічних 1 соціально-економічних відносин у суспільстві, психологічний клімат, відношення до праці.
Нещасним випадком на виробництві вважається випадок впливу на працюючого небезпечного виробничого фактора при виконанні ним трудових обов'язків чи завдань керівника робіт.
Ушкодження здоров'я при нещасному випадку виражається травмою чи каліцтвом, що є безпосередньою причиною втрати працездатності чи смерті потерпілого.


Фонд соціального страхування від нещасних випадків здійснює заходи, спрямовані на запобігання нещасним випадкам, усунення загрози здоров'ю працівників, викликаної умовами праці, у тому числі:
1) надає страхувальникам необхідні консультації, сприяє у створенні ними та реалізації ефективної системи управління охороною праці;
2) бере участь:
у розробленні центральними органами виконавчої влади державних цільових та галузевих програм поліпшення стану безпеки, умов праці і виробничого середовища та їх реалізації;
у навчанні, підвищенні рівня знань працівників, які вирішують питання охорони праці;
в організації розроблення та виробництва засобів індивідуального захисту працівників;
у здійсненні наукових досліджень у сфері охорони та медицини праці;
3) перевіряє стан профілактичної роботи та охорони праці на підприємствах, бере участь у розслідуванні нещасних випадків на виробництві, а також професійних захворювань;
4) веде пропаганду безпечних та нешкідливих умов праці, організовує створення тематичних кінофільмів, радіо- і телепередач, видає та розповсюджує нормативні акти, підручники, журнали, іншу спеціальну літературу, плакати, пам'ятки тощо з питань соціального страхування від нещасного випадку та охорони праці. З метою виконання цих функцій Фонд соціального страхування від нещасних випадків створює своє видавництво з відповідною поліграфічною базою;
5) бере участь у розробленні законодавчих та інших нормативних актів про охорону праці;
6) вивчає та поширює позитивний досвід створення безпечних та нешкідливих умов виробництва;
7) надає підприємствам на безповоротній основі фінансову допомогу для розв'язання особливо гострих проблем з охорони праці;
8) виконує інші профілактичні роботи.

Охорона праці та попередження травматизму

Робота по охороні праці в дошкільному навчальному закладі № 138 здійснюється відповідно до:
• Законів України "Про охорону праці" (2694-12),
• "Про освіту" (1060-12 ),
• «Про пожежну безпеку»,
• «Про дорожній рух»,
• «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення»,
• «Про цивільну оборону»,
• «Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку»,
• «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності»,
• «Про колективні договори і угоди»,
• «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності»,
• Кодексу законів про працю України із змінами та доповненнями,
• Основ законодавства України про охорону здоров’я,
• Положення про організацію роботи з охорони праці учасників навчально – виховного процесу в установах і навчальних закладах (563),
• Орієнтовної інструкції з безпеки діяльності працівників дошкільного закладу під час навчально – виховного процесу та інших міжгалузевих нормативних документів з питань охорони праці, положень та інструкцій що діють в закладі.
На робочих місцях створені умови праці відповідно до нормативно – правових актів, забезпечується дотримання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці.
В закладі створена служба з охорони праці, визначена система організації з охорони праці, обов'язки керівників та посадових осіб щодо забезпечення здорових і безпечних умов навчально-виховного процесу, запобігання травматизму його учасників.
Інструктажі, навчання та перевірка знань з питань охорони праці, безпеки життєдіяльності дітей та працівників ДНЗ (учасники навчально-виховного процесу) проводяться відповідно до Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці, затвердженого наказом Держнаглядохоронпраці України від 26.01.2005 № 15 (0231-05), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.02.2005 за № 231/10511, Положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці в закладах, установах, організаціях, підприємствах, підпорядкованих Міністерству освіти і науки України, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 18.04.2006 № 304 (0806-06), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 07.07.2006 за № 806/12680, Положення про навчання з питань охорони праці дошкільного навчального закладу № 138.
Роботу дошкільного навчального закладу з охорони праці можна умовно розділити на три напрямки:
1. Створення безпечних умов праці.
2. Робота з працівниками.
3. Створення документів з охорони праці.
З метою створення безпечних умов праці в дошкільному навчальному закладі щорічно:
 підводяться підсумки роботи з охорони праці (з питань ОП, ПТБ, ПТЕ та ППБ, ПС та гігієни труда), висновки про проведену роботу оформляються наказом завідувача по ДНЗ;
 після оформлення Акта виконання узгоджуються з головою профкому Комплексні заходи з питань охорони праці, техніки безпеки, техніки експлуатації, пожежної безпеки, санітарії та гігієни;
 підводяться підсумки роботи за рік по виконанню заходів щодо запобігання дитячого травматизму, висновки про проведену роботу оформляються наказом завідувача;
 видається наказ завідувача «Про профілактичну роботу по запобіганню нещасних випадків та дитячого травматизму в ДНЗ № 138»;
 два рази на рік видаються накази завідувача «Про охорону життя і здоров’я дітей»;
 видається наказ завідувача «Про організацію роботи з безпеки діяльності учасників навчально - виховного процесу;
 наказом завідувача затверджуються протипожежні заходи на календарний рік;
 видається наказ про підсумки роботи з цивільної оборони за рік та заходи на наступний календарний рік.
 видається наказ завідувача «Про організацію і ведення цивільного захисту та призначення управління і невоєнізованих формувань» на календарний рік;
 видається наказ завідувача про призначення відповідальних за протипожежний стан приміщень та створення добровільної пожежної дружини;
 призначається відповідальний: за електрогосподарство; у сфері поводження з відходами й організації їхнього первинного обліку; за безпечну та належну експлуатацію електроустановок;
 видаються накази завідувача про організацію роботи щодо безпечної експлуатації обладнання та мереж; про підготовку теплових мереж до експлуатації в осінньо - зимовий період;
Видаються сезонні накази та накази за потребами:
 про затвердження інструкцій, положень, програм, маршрутів, тощо;
 направлення на курси цивільної оборони;
 про попередження травматизму при ожеледиці та на льоду; Про заходи щодо попередження дитячого травматизму в осінній період,
 про заходи щодо профілактики грипу та ГРВІ; захворювань дітей; шлунково - кишкових інфекційних захворювань у дітей;
 про проведення Тижня безпеки дитини
 про тиждень знань правил безпеки життєдіяльності;
 про День охорони праці;
 про День цивільної оборони
 про посилення пожежної безпеки у весняно літний період; осінньо – зимовий період;
 про підготовку будівлі та прилеглої території до експлуатації в осінньо - зимовий період;
 про проведення навчання та перевірки знань з питань ОП;
 про роботу ДНЗ у надзвичайній епідемічній ситуації;
 про додаткові заходи щодо безпеки життєдіяльності учасників навчально виховного процесу;
 про посилення протипожежного режиму під час святкування Новорічних та Різдвяних свят; про затвердження графіка проведення святкових ранків, розваг та призначення відповідальних за виконання правил пожежної безпеки, ТБ, ОП, при проведенні культурно-масових заходів.

Систематично робиться аналіз та складається звіт про виконання заходів щодо профілактики травматизму невиробничого характеру, а саме:
 про виконання комплексного заходів щодо попередження в установі надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру в осінньо – зимовий період;
 про хід виконання програми забезпечення протипожежної безпеки
 про травматизм на виробництві за рік;
 про травматизм під час навчального процесу ДНЗ за рік;
 про травматизм у роботі зі смертельними наслідками серед вихованців ДНЗ за рік.

Наказом завідувача призначаються відповідальні за дотримання протипожежного режиму та охорони праці в ДНЗ, на території та по кожному окремому приміщенню, складається маршрут руху сторожів.
Медогляди працівників проводяться при прийомі на роботу і періодичні двічі на рік.

Робота з охорони праці розпочинається при прийнятті працівника в ДНЗ:
 керівником структурного підрозділу (помічником завідувача по господарчій частині, вихователем – методистом) проводиться первинний інструктаж працівника, робиться запис в Журнал реєстрації первинних інструктажів, під особистий підпис учасників ;
 наказом завідувача працівнику призначається стажування, перед початком якого працівнику проводиться інструктаж на робочому місці керівником структурного підрозділу. В наказі обумовлено: кількість змін стажування, керівник стажування, дата та час перевірки знань з охорони праці для допуску до самостійної роботи. Керівником структурного підрозділу робиться запис в журналі реєстрації інструктажів про інструктаж на робочому місті, призначення кількості змін стажування під особистий підпис працівника та інструктора;
 після перевірки знань, та встановлення працівнику групи електробезпеки, завідувач видає наказ про допуск працівника до самостійної роботи.

Відповідно до затверджених наказом завідувача графіку інструктажів, проводяться повторні інструктажі:
 працівникам харчоблоку та пральні – 1 раз на три місяці;
 іншим працівникам – 1 раз на 6 місяців.
Результати інструктажів також реєструються в Журналі реєстрації інструктажів з питань охорони праці під особистий підпис учасників інструктажів.

Відповідно до графіку перевірки знань, затверджених наказом завідувача:
 видається наказ завідувача «Про проведення навчання та перевірки знань з охорони праці», в якому затверджується розклад проведення навчань, закріплюються за групами відповідальні для проведення навчань, затверджується розклад перевірки знань, призначається комісія для перевірки знань працівників.
 проводиться перевірка знань працівника та оформляється протокол засідання комісії з перевірки знань з питань охорони праці під особистий підпис членів комісії

Відповідно до потреб з працівниками проводяться позапланові, цільові інструктажі, про що робиться запис у Журналі реєстрації інструктажів з питань охорони праці під особистий підпис учасників інструктажу.
В закладі проводяться навчання персоналу по евакуації з приміщення ДНЗ, навчання добровільної пожежної дружини, навчання з цивільної оборони персоналу, закріпленому за збірно - евакуаційним пунктом №2 (ПРС ДНЗ №7).
Відповідно до чинного законодавства в дошкільному навчальному закладі створені та ведуться наступні документи з питань охорони праці;
 Комплексні заходи з питань охорони праці, техніки безпеки, техніки експлуатації, пожежної безпеки, санітарії та гігієни;
 Паспорт санітарно-технічного стану закладу, затвердженого головним лікарем СЕС і начальником відділу освіти;
 Акт приймання закладу і його готовності до нового навчального року;
 Протоколи перевірки стану захисного заземлення, ізоляції електромережі і випробувань електрозахисних засобів;
 інструкції: з охорони праці та з безпеки діяльності для всіх категорій працівників, на кожне робоче місце, кожен вид робіт; з експлуатації обладнання, системи опалення; з пожежної безпеки; з організації охорони життя і здоров’я дітей;
 положення: «Про організацію роботи з охорони праці учасників навчально – виховного процесу у дошкільному навчальному закладі № 138; «Про навчання з питань охорони праці дошкільного навчального закладу»; «Про службу охорони праці»; «Про пожежно – технічну комісію дошкільного навчального закладу № 138».
 журнали реєстрації: інструкцій з охорони праці на підприємстві; обліку та видачі інструкцій з охорони праці, нещасних випадків невиробничого характеру; потерпілих від нещасних випадків; нещасних випадків з вихованцями; первинних інструктажів; інструктажів з питань охорони праці, перевірки знань з охорони праці; обліку присвоєння І кваліфікаційної групи з електробезпеки не електротехнічного персоналу;
 Програми: первинного інструктажу, інструктажу на робочому місці, навчання посадових осіб і спеціалістів; навчання дітей з питань особистої безпеки і безпеки оточуючих у дошкільному навчальному закладі;
 білети для перевірки знань з охорони праці працівників;
 графіки: проведення чергових інструктажів з питань охорони праці, перевірки знань працівників з питань охорони праці.
 іменні посадові інструкції на кожного працівника дошкільного закладу.
 План евакуації (по поверхах);
 Бланки Актів про нещасні випадки.

Алгоритм дій при травмуванні дітей під час навчально-виховного процесу:

• терміново організувати першу долікарську допомогу потерпілому, у разі необхідності – його доставку до лікувально-профілактичного закладу (обов’язково повинні супроводжувати батьки та представник навчального закладу). Зберегти обстановку на місці в тому стані, в якому вона була на момент події (якщо це не загрожує життю і здоров’ю оточуючих, і не призведе до більш тяжких наслідків);
• негайно повідомити батьків потерпілого;
• негайно у телефонному режимі повідомити інженера з охорони праці РУО
(392 42 67);
• надіслати повідомлення до РУО протягом доби (додатки 1а,1б);
• наказом призначити комісію з розслідування нещасного випадку протягом доби;
• зробити запит до лікувального закладу про характер і тяжкість ушкодження потерпілого;
• протягом 3-х діб після закінчення розслідування затвердити відповідний акт Н-Н (додаток 3) та направити по одному примірнику до відповідних органів управління освітою;
• видати наказ про результати розслідування нещасного випадку;
• після одужання дитини направити до вищезазначених організацій повідомлення про наслідки нещасного випадку(додатоки 2а, 2б);
• зареєструвати нещасний випадок у журналі реєстрації нещасних випадків.

Оформляти документи при травмуванні дітей
1) під час навчально-виховного процесу протягом 3-х діб:
• повідомлення (4 примірники) (додатки 1а,1б);
• наказ про створення комісію з розслідування нещасного випадку (2 примірники);
• висновки з лікувального закладу;
• пояснювальні записки від потерпілого та свідків;
• АКТ Н-Н (4 примірники) (додаток 3);
• наказ про результати розслідування нещасного випадку;
• повідомлення про наслідки нещасного випадку, якщо оформляється заняття на дому, то необхідно зробити відповідні помітки (4 примірники) (додаток 2а, 2б);

2) при травмуванні дітей у побуті протягом 10-и діб:
• повідомлення (4 примірники) (додаток 1а,1б);
• висновки з лікувального закладу;
• повідомлення про наслідки нещасного випадку, якщо оформляється заняття на дому, то зробити відповідні помітки (4 примірники) (додаток 2а, 2б).


Надавати пакет документів (по одному примірнику):
• потерпілому або особі, яка представляє його інтереси;
• до управління освіти адміністрації Фрунзенського району Харківської міської ради (повідомлення про нещасний випадок надається безпосередньо на ім’я начальника управління освіти ), (додаток 1а,1б);
• до управління освіти Харківської міської ради протягом 3-х діб (каб.210, Шепель В.М., т. 700-48-81).

КЛАСИФІКАТОР подій, що призвели до нещасного випадку для дітей
невиробничого характеру:
• Події, пов’язані з транспортом, у тому числі:
• вхід, вихід з транспортного засобу (автомобіля, автобуса, поїзда, метрополітену, тролейбуса, канатної дороги тощо)
• дорожньо-транспортні пригоди, з них
• наїзд або зіткнення транспортних засобів (автомобіля, мото- і велотехніки, засобів міського електротранспорту, поїздів)
• інші пригоди, пов’язані з дорожньо-будівельною, сільськогосподарською технікою тощо
• Події, пов’язані з використанням газу в побуті
• Випадкові падіння потерпілого, у тому числі:
• під час пересування
• з висоти
• в колодязі, ями, ємності тощо
• Випадкова дія механічних сил, у тому числі:
• падіння, обрушення предметів, матеріалів, породи тощо
• обрушення будівель, споруд та їх елементів
• Дія предметів та деталей, що рухаються, обертаються,
• розлітаються
• Ураження електричним струмом, у тому числі:
• у разі доторкання до лінії електропередачі та обірваних
• проводів
• у разі перебування на електропостачальних спорудах
• у разі користування побутовими електроприладами
• Вибухи, у тому числі:
• боєприпасів, вибухових матеріалів
• Вплив екстремальних температур (крім пожеж), що призвів до опіків, теплових ударів чи обморожень
• Пожежа
• Випадкові отруєння, у тому числі:
• продуктами харчування та безалкогольними напоями
• алкогольними напоями
• наркотичними засобами, психотропними речовинами та прекурсорами
• грибами
• ліками та медикаментозними препаратами
• іншими хімічними та отруйними речовинами
• Дія іонізуючого, радіоактивного, електромагнітного випромінювання
• Самогубство, самопошкодження
• Голодування, виснаження
• Утоплення
• Вбивство чи нанесення ушкоджень іншою особою
• Використання або контакт з вогнепальною зброєю
• Контакти з тваринами, комахами, отруйними рослинами та іншими представниками фауни і флори
• Техногенне та стихійне лихо, дія сил природи
• Інші

КЛАСИФІКАТОР причин нещасного випадку для дітей


• Конструктивні недоліки, недосконалість, недостатня надійність, у тому числі:
• побутової техніки та приладів
• транспортних засобів
• Незадовільний технічний стан, у тому числі:
• транспортних засобів
• побутової техніки та побутових приладів
• споруд, будинків, конструкцій
• доріг, проїздів, проходів тощо
• Відсутність або недоліки документації з експлуатації чи користування побутовими приладами, устаткуванням, предметами, речовинами тощо
• Порушення або недотримання норм і правил безпеки, у тому числі:
• правил дорожнього руху
• правил пожежної безпеки
• вимог безпеки під час експлуатації технічних засобів, устаткування, побутових приладів
• Порушення або недотримання санітарно-гігієнічних норм і вимог, особистої гігієни, у тому числі:
• реалізація неякісних, небезпечних та фальсифікованих товарів
• споживання неякісних харчових продуктів, напоїв, грибів
• Відсутність систем сигналізації, оповіщення, вентиляції, захисних пристроїв, огороджень
• Недостатня інформованість населення
• Особиста необережність
• Незадовільний психофізіологічний стан, перебування в стані алкогольного, наркотичного сп’яніння, токсикологічного отруєння
• Протиправні дії інших осіб
• Інші

КЛАСИФІКАТОР
місця подій для дітей

• Навчально-виховний заклад (дитячий садок, школа, інтернат, коледж, інститут тощо)
• Адміністративний будинок тощо
• Лікувально-профілактичний заклад або донорський пункт
• Видовищний або спортивний заклад (кінотеатр, театр, стадіон, плавальний басейн, зоопарк тощо)
• Місце організованого відпочинку (санаторій, профілакторій, будинок та база відпочинку, атракціон, парк, організований пляж, спортивний та оздоровчий табір, туристична база та база відпочинку тощо)
• Місце для занять спортом (стадіон, спортивний зал, футбольне поле, ковзанка, кінноспортивна база, спортивний майданчик тощо)
• Торговельний об’єкт (ринок, магазин) або об’єкт громадського харчування (ресторан, кафе, їдальня тощо)
• Місце неорганізованого відпочинку та туризму (ліс, річка, неорганізований пляж, гори, печери тощо)
• Місце проживання (квартира, житловий будинок, дача, домашні та господарські приміщення тощо)
• Спеціальне місце перебування (гуртожиток, лікарня, госпіталь, дитячий будинок, будинок для престарілих, притулок тощо)
• Дача, садова та присадибна ділянки, город, гараж
• Дорога, вулиця, тротуар, стежка, сходи
• Транспортні засоби (автобус, трамвай, метрополітен тощо)
• Ліфт будинку
• Інші місця.

Алгоритм дії при травмування працівників:

• терміново організувати першу долікарську допомогу потерпілому, у разі необхідності – його доставку до лікувально-профілактичного закладу
(обов’язково повинен супроводжувати представник навчального закладу).
• берегти обстановку на місці в тому стані, в якому вона була на момент події (якщо це не загрожує життю і здоров’ю оточуючих, і не призведе до більш тяжких наслідків);
• негайно повідомити начальника управління освіти та інженера з охорони праці Кардашян Н.С. (392-42-67);
• наказ і пакет документів оформлюється під керівництвом інженера з охорони праці управління освіти;
• зареєструвати нещасний випадок у журналі реєстрації нещасних випадків.
При травмуванні працівника у побуті протягом 10-и діб
після отримання заяви потерпілого.
Оформлення документів:
• повідомлення (додаток 4);
• наказ про створення комісії з розслідування нещасного випадку (2 примірника);
• висновки з лікувального закладу;
• заява або пояснювальна записка від потерпілого;
• АКТ Н-5 (3 примірники) (додаток 5);
• АКТ Н-Т (5 примірники) (додаток 6);
• наказ про результати розслідування нещасного випадку;

Надавати пакет документів
по одному примірнику:
• потерпілому або особі, яка представляє його інтереси;
• до управління освіти адміністрації Фрунзенського району Харківської міської ради (повідомлення про нещасний випадок надається безпосередньо на ім’я начальника управління освіти);
• АКТ Н-Т до централізованої бухгалтерії управління освіти адміністрації Фрунзенського району Харківської міської ради.

КЛАСИФІКАТОР подій,
що призвели до нещасного випадку невиробничого характеру для працівників:
1000 Події, пов’язані з транспортом, у тому числі:
1001 вхід, вихід з транспортного засобу (автомобіля, автобуса, поїзда, метрополітену, тролейбуса, канатної дороги тощо)
1002 дорожньо-транспортні пригоди, з них
1003 наїзд або зіткнення транспортних засобів (автомобіля, мото- і велотехніки, засобів міського електротранспорту, поїздів)
1004 інші пригоди, пов’язані з дорожньо-будівельною, сільськогосподарською технікою тощо
1100 Події, пов’язані з використанням газу в побуті
1200 Випадкові падіння потерпілого, у тому числі:
1201 під час пересування
1202 з висоти
1203 в колодязі, ями, ємності тощо
1300 Випадкова дія механічних сил, у тому числі:
1301 падіння, обрушення предметів, матеріалів, породи тощо
1302 обрушення будівель, споруд та їх елементів
1400 Дія предметів та деталей, що рухаються, обертаються, розлітаються
1500 Ураження електричним струмом, у тому числі:
1501 у разі доторкання до лінії електропередачі та обірваних проводів
1502 у разі перебування на електропостачальних спорудах
1503 у разі користування побутовими електроприладами
1600 Вибухи, у тому числі:
1601 боєприпасів, вибухових матеріалів
1700 Вплив екстремальних температур (крім пожеж), що призвів до опіків, теплових ударів чи обморожень
1800 Пожежа
1900 Випадкові отруєння, у тому числі:
1901 продуктами харчування та безалкогольними напоями
1902 алкогольними напоями
1903 наркотичними засобами, психотропними речовинами та прекурсорами
1904 грибами
1905 ліками та медикаментозними препаратами
1906 іншими хімічними та отруйними речовинами
2000 Дія іонізуючого, радіоактивного, електромагнітного випромінювання
2100 Самогубство, самопошкодження
2200 Голодування, виснаження
2300 Утоплення
2400 Вбивство чи нанесення ушкоджень іншою особою
2500 Використання або контакт з вогнепальною зброєю
2600 Контакти з тваринами, комахами, отруйними рослинами та іншими представниками фауни і флори
2700 Техногенне та стихійне лихо, дія сил природи
2800 Інші

КЛАСИФІКАТОР причин нещасного випадку для працівників
100 Конструктивні недоліки, недосконалість, недостатня надійність, у тому числі:
101 побутової техніки та приладів
102 транспортних засобів
110 Незадовільний технічний стан, у тому числі:
111 транспортних засобів
112 побутової техніки та побутових приладів
113 споруд, будинків, конструкцій
114 доріг, проїздів, проходів тощо
120 Відсутність або недоліки документації з експлуатації чи користування побутовими приладами, устаткуванням, предметами, речовинами тощо
130 Порушення або недотримання норм і правил безпеки, у тому числі:
131 правил дорожнього руху
132 правил пожежної безпеки
133 вимог безпеки під час експлуатації технічних засобів, устаткування, побутових приладів
140 Порушення або недотримання санітарно-гігієнічних норм і вимог, особистої гігієни, у тому числі:
141 реалізація неякісних, небезпечних та фальсифікованих товарів
142 споживання неякісних харчових продуктів, напоїв, грибів
150 Відсутність систем сигналізації, оповіщення, вентиляції, захисних пристроїв, огороджень
160 Недостатня інформованість населення
170 Особиста необережність
180 Незадовільний психофізіологічний стан, перебування в стані алкогольного, наркотичного сп’яніння, токсикологічного отруєння
190 Протиправні дії інших осіб
200 Інші

КЛАСИФІКАТОР місця подій для працівників
10 Навчально-виховний заклад (дитячий садок, школа, інтернат, коледж, інститут тощо)
11 Адміністративний будинок тощо
12 Лікувально-профілактичний заклад або донорський пункт
13 Видовищний або спортивний заклад (кінотеатр, театр, стадіон, плавальний басейн, зоопарк тощо)
14 Місце організованого відпочинку (санаторій, профілакторій, будинок та база відпочинку, атракціон, парк, організований пляж, спортивний та оздоровчий табір, туристична база та база відпочинку тощо)
15 Місце для занять спортом (стадіон, спортивний зал, футбольне поле, ковзанка, кінноспортивна база, спортивний майданчик тощо)
16 Торговельний об’єкт (ринок, магазин) або об’єкт громадського харчування (ресторан, кафе, їдальня тощо)
17 Місце неорганізованого відпочинку та туризму (ліс, річка, неорганізований пляж, гори, печери тощо)
18 Місце проживання (квартира, житловий будинок, дача, домашні та господарські приміщення тощо)
19 Спеціальне місце перебування (гуртожиток, лікарня, госпіталь, дитячий будинок, будинок для престарілих, притулок тощо)
20 Дача, садова та присадибна ділянки, город, гараж
21 Дорога, вулиця, тротуар, стежка, сходи
22 Транспортні засоби (автобус, трамвай, метрополітен тощо)
23 Ліфт будинку
24 Інші місця.

Алгоритм дій при загрозі або виникненні пожежі працівників закладу

У разі виникнення пожежі дії працівників закладів,
установ і організацій, залучених до гасіння пожежі, мають бути
спрямовані на створення безпеки людей, і в першу чергу дітей, їх
евакуацію та рятування.
Кожен працівник закладу, установи і організації, який виявив пожежу або її ознаки (задимлення, запах горіння або тління різних матеріалів, підвищення температури в приміщенні тощо), зобов'язаний:
- негайно повідомити про це за телефоном 101 до пожежної частини
(при цьому слід чітко назвати адресу об'єкта, вказати кількість поверхів будівлі, місце виникнення пожежі, обстановку на пожежі, наявність людей, а також повідомити свою посаду та прізвище);
- задіяти систему сповіщення людей про пожежу; розпочати самому
і залучити інших осіб до евакуації людей з будівлі до безпечного
місця згідно з планом евакуації;
- повідомити про пожежу керівника закладу або працівника, що його заміщує;
- організувати зустріч пожежних підрозділів, вжити заходів до гасіння пожежі наявними в установі засобами пожежогасіння;
- у разі необхідності викликати інші аварійно-рятувальні служби (медичну, газорятувальну тощо).

Алгоритм дій при загрозі або виникненні пожежі керівника закладу


Керівник закладу, установи чи організації або працівник,
що його заміщує, який прибув на місце пожежі, зобов'язаний:
- перевірити, чи повідомлено до пожежної охорони про виникнення
пожежі;
- довести подію до начальника управління освіти та інженера з охорони праці;
- здійснювати керівництво евакуацією людей та гасінням пожежі до прибуття пожежних підрозділів. У разі загрози життю людей негайно організувати їх рятування (евакуацію), використовуючи для цього всі наявні сили і засоби;
- організувати перевірку наявності всіх учасників навчально-виховного процесу, евакуйованих з будівлі, за списками і журналами обліку навчальних занять;
- виділити для зустрічі пожежних підрозділів особу, яка добре знає розміщення під'їзних шляхів та джерел водопостачання;
- перевірити включення в роботу автоматичної (стаціонарної) системи пожежогасіння;
- вилучити з небезпечної зони всіх працівників та інших осіб, не зайнятих евакуацією людей та ліквідацією пожежі;
- у разі потреби викликати до місця пожежі медичну допомогу та інші аварійно-рятувальні служби;
- припинити всі роботи, не пов'язані з заходами щодо ліквідації пожежі;
- організувати відключення мереж електропостачання і газопостачання, зупинку систем вентиляції та кондиціонування повітря і здійснення інших заходів, які сприяють запобіганню розвитку пожежі та задимленню будівлі;
- забезпечити безпеку людей, які беруть участь в евакуації та гасінні пожежі, від можливих обвалів конструкцій, дії токсичних продуктів горіння і підвищеної температури, ураження електрострумом тощо;
- організувати евакуацію матеріальних цінностей із небезпечної зони, визначити місця їх складування і забезпечити, при потребі, їх охорону;
- інформувати керівника пожежного підрозділу про наявність людей у будівлі.

Під час проведення евакуації та гасіння пожежі
необхідно:
- з урахуванням обстановки, що склалася, визначити найбезпечніші евакуаційні шляхи і виходи до безпечної зони у найкоротший термін;
- ліквідувати умови, які сприяють виникненню паніки. З цією метою вчителям, викладачам, вихователям, майстрам та іншим працівникам закладу, установи не можна залишати дітей без нагляду з моменту виявлення пожежі та до її ліквідації;
- евакуацію людей слід починати з приміщення, у якому виникла пожежа, і суміжних з ним приміщень, яким загрожує небезпека поширення вогню і продуктів горіння. Дітей молодшого віку і хворих слід евакуювати в першу чергу;
- у зимовий час, на розсуд осіб, які здійснюють евакуацію, діти старших вікових груп можуть заздалегідь одягтися або взяти теплий одяг з собою, а дітей молодшого віку слід виводити або виносити, загорнувши в ковдри або інші теплі речі;
- ретельно перевірити всі приміщення, щоб унеможливити перебування у небезпечній зоні дітей, які сховалися під ліжками, партами, у шафах або інших місцях;
- виставляти пости безпеки на входах у будівлі, щоб унеможливити повернення дітей і працівників до будівлі, де виникла пожежа;
- у разі гасіння слід намагатися у першу чергу забезпечити сприятливі умови для безпечної евакуації людей;
- утримуватися від відчинення вікон і дверей, а також від розбивання скла, в протилежному разі вогонь і дим поширяться до суміжних приміщень.
Залишаючи приміщення або будівлі, що постраждали від пожежі, потрібно зачинити за собою всі двері і вікна.

БЕЗПЕКА В ПОБУТІ.

1. ПОПЕРЕДЖЕННЯ ПОБУТОВОГО ТРАВМАТИЗМУ.

1.1.Правила користування газовими приладами:
• газові прилади зберігати у робочому, чистому стані. Не допускати до них дітей дошкільного віку, осіб, які не пройшли інструктаж або осіб, які знаходяться в нетверезому стані;
• перед увімкненням приладів необхідно провірити приміщення, а при їх роботі відкрити кватирки або фрамуги;
• після користування газовим приладом закрити крани на ньому та газопроводі і закрити вентиль газового балону;
• при появі запаху газу негайно припинити користування газовим приладом, закрити крани, не запалювати вогонь, не палити, не вмикати світло, не користуватися електроприладами, не провітрювати помешкання, терміново викликати аварійну службу „104”;
• забороняється залишати без нагляду працюючі газові прилади.
1.2.Забороняється користуватися горілками для обігрівання кімнат.
1.3.Правила електробезпеки та безпечного користування електроспоживачами:
• не працювати близько біля відкритих струмопровідних частин;
• не підходити і не відкривати шафи, ящики, в яких знаходяться електрообладнання, не захаращувати доступу до них;
• не вмикати кнопки, рубильники, пускачі сторонніми предметами;
• не торкатися до обігрівальних струмопровідних проводів і незахищених частин електрообладнання;
• не користуватися розбитими розетками, несправними штепсельними вилками;
• при вмиканні або вимиканні штепсельної вилки, її потрібно тримати за корпус, а не за шнур;
• забороняється працювати на обладнанні, де відсутнє передбачене захисне заземлення;
• не використовувати шнури, проводи з ушкодженою ізоляцією або обплетенням;
• забороняється вмикати в розетку провід без штепсельної вилки.
• забороняється залишати без нагляду включені в мережу електронагрівальні прилади.
1.4.До роботи з електрифікованим інструментом допускаються особи, які пройшли спеціальне навчання.
1.5.Наявність напруги можна визначити при допомозі показника напруги або вольтметра. Застосування контрольних ламп забороняється.
1.6.При перерві в електропостачанні відключити всі включені споживачі.
1.7.При появі пожежі на електроустановках негайно вимкнути їх від мережі й приступити до гасіння пожежі сухим піском або вуглекислотним вогнегасником. Застосування води для гасіння пожежі в електроустановках забороняється.
1.8.Про всі випадки незначного удару при доторканні до обладнання або металевих конструкцій повідомити відповідну службу.

БЕЗПЕКА ДОРОЖНЬОГО РУХУ

1.ОБОВ’ЯЗКИ І ПРАВА ПІШОХОДІВ.

1.1.Пішоходи повинні рухатися по тротуарах і пішохідних доріжках, тримаючись правої сторони.
Якщо немає тротуарів, пішохідних доріжок, по яких йти неможливо, пішоходи можуть рухатися по велосипедній доріжці, тримаючись правої сторони, не затримуючи рух на велосипедах і мопедах, або в один ряд по узбіччю, а у разі його відсутності – по краю проїжджої частини дороги-назустріч руху транспортних засобів. При цьому треба бути обережним і не заважати іншим учасникам дорожнього руху.
1.2.За межами населених пунктів пішоходи, що пересуваються по узбіччю чи краю проїжджої частини, повинні йти назустріч руху транспортного засобу.
1.3.У темну пору доби та в умовах недостатньої видимості пішоходи повинні вжити заходів для того, щоб чітко виділити себе на проїжджій частині або узбіччі.
1.4.Пішоходи повинні переходити проїжджу частину по пішохідних переходах (підземних, наземних), а у разі їх відсутності на перехрестях-по лініях тротуарів або узбіч.
1.5.Якщо в зоні видимості немає переходу або перехрестя, а дорога має не більше трьох смуг руху для обох його напрямків, дозволяється переходити її під прямим кутом до краю проїжджої частини та у місцях, де дорогу добре видно з двох сторін і лише після того, як пішохід оцінить відстань до транспортного засобу, який наближається, його швидкість та впевниться у відсутності безпеки.
1.6.У місцях, де рух регулюється, пішоходи повинні керуватися сигналами регулювальника або світлофора.
1.7.Пішоходи, які не встигли перейти через дорогу, повинні перебувати на острівці безпеки або лінії, що розділяє транспортні потоки протилежних напрямків, і можуть продовжити перехід лише переконавшись у безпеці подальшого руху.
1.8.Перед виходом на проїжджу частину з-за транспортних засобів, які стоять, пішоходи повинні впевнитись у відсутності транспортних засобів, які наближаються.
1.9.Чекати транспортний засіб пішоходи повинні на тротуарах, посадочних майданчиках, а там де вони відсутні - на узбіччі, не створюючи перешкод для дорожнього руху.
1.10.На трамвайних зупинках, не обладнаних посадочними майданчиками, пішоходам дозволяється виходити на проїжджу частину тільки після зупинки трамвая.
1.11.Пішохід має право:
а) переходити проїжджу частину позначеними нерегульованими пішохідними переходами, а також регульованими переходами, за наявності на те відповідного сигналу регулювальника або світлофора.
1.12.Пішоходам забороняється:
а) виходити на проїжджу частину, не впевнившись у відсутності небезпеки для себе та інших учасників руху;
б) переходити проїжджу частину поза пішохідним переходом, якщо є розділювальна смуга або дорога має чотири та більше смуг для руху в обох напрямках, а також у місцях, де встановлено огородження;
в) затримуватися й зупинятися на проїжджій частині, якщо це не пов’язано із забезпеченням безпеки дорожнього руху.
1.13.У разі причетності пішохода до дорожньо-транспортної пригоди він повинен надати можливу допомогу потерпілим, повідомити органи міліції про пригоду та необхідні дані про себе, перебуваючи на місці до прибуття працівників міліції.

2. ОБОВ’ЯЗКИ І ПРАВА ПАСАЖИРІВ

2.1 .Посадку (висадку) дозволяється здійснювати пасажирам після зупинки транспортного засобу лише зі спеціально облаштованого майданчика, а в разі відсутності такого майданчика – тротуару чи узбіччя, якщо це неможливо то з крайньої смуги проїжджої частини (але не з боку суміжної смуги для руху) за умови, що це буде безпечно та не створить перешкод іншим учасникам руху.
2.2.Пасажири, користуючись транспортним засобом, повинні:
а) сидіти або стояти (якщо це дозволено) в призначених для цього місцях, тримаючись за поручень або інше пристосування;
б) під час пересування на транспортному засобі, обладнаному ременями безпеки, бути пристебнутими, а на мотоциклі – в застебнутому шоломі.
2.3.Пасажирам забороняється:
а) під час руху транспортного засобу відвертати увагу водія від керування та заважати йому в цьому;
б) відчиняти двері транспортного засобу, не переконавшись, що він зупинився біля тротуару, посадочного майданчика, краю проїжджої частини або узбіччя;
в) перешкоджати зачиненню дверей та використовувати для їзди підніжки й виступи транспортних засобів;
г) стояти під час руху в кузові вантажного автомобіля, сидіти на бортах, на вантажі, який розміщений на рівні або вище бортів.
2.4.У разі дорожньо-транспортної пригоди пасажир повинен подати можливу допомогу потерпілим і повідомити про транспортну пригоду відповідні органи.
2.5.Пасажир під час користування транспортними засобами має право на:
а) безпечне перевезення себе і багажу;
б) відшкодування завданих збитків;
в) отримання своєчасної і точної інформації про умови і порядок руху.
3. ОБОВ’ЯЗКИ ПАСАЖИРІВ НА РІЧКОВОМУ ТРАНСПОРТІ.
3.1. До об’яви посадки не заходити на причал.
3.2. Не перегинатися через парапет набережної, не влазити на нього.
3.3. При посадці й висадці не штовхати один одного, не створювати колотнечі, не розхитувати трап.
3.4. Під час руху річкового транспорту не перегинатися через перила.
3.5. Не залишати своїх місць до повної зупинки транспортного засобу.
4. ВИМОГИ ДО ВОДІЇВ МОПЕДІВ І ВЕЛОСИПЕДІВ.
4.1.Рухатися по проїжджій частині на мопедах дозволяється особам, які досягли 16-річного, на велосипедах – 14 річного віку.
4.2.Водії мопедів і велосипедів повинні мати карту з інформацією про себе. Форма картки встановлюється місцевими органами державної виконавчої влади і органами місцевого самоврядування.
4.3.Мопеди і велосипеди повинні бути обладнані світлоповертачами: з переду – білого кольору, по бокам – помаранчевого, ззаду – червоного.
4.4.Для руху в темну пору доби та в умовах недостатньої видимості на мопеді необхідно увімкнути освітлення, а на велосипеді – ліхтар (фару).
4.5.Водії мопедів і велосипедів, рухаючись групами, повинні їхати один за одним, щоб не заважати іншим учасникам дорожнього руху.
Колона велосипедистів, що рухається по проїжджій частині, повинна бути розділена на групи по 10 велосипедистів з відстанню між групами 80-100м.
4.6.Водії мопедів і велосипедів можуть перевозити лише такі вантажі, які не заважають керувати транспортним засобам і не створюватимуть перешкод іншим учасникам дорожнього руху.
4.7.Якщо велосипедна доріжка перетинає дорогу за перехрестям, то водії мопедів і велосипедів зобов’язані дати дорогу іншим транспортним засобам, що рухаються по дорозі.
4.8.Водіям мопедів і велосипедів забороняється:
а) керувати мопедом (велосипедом) з несправними гальмами і звуковим сигналом, а також без освітлення у темну пору доби та в умовах недостатньої видимості;
б) рухатися по проїжджій частині, коли поруч є велосипедна доріжка;
в) рухатися по тротуарах і пішохідних доріжках (крім дітей на дитячих велосипедах під наглядом дорослих);
г) під час руху триматися за інший транспортний засіб;
д) їздити, не тримаючись за руль та знімати ноги з педалей (підніжок);
е) перевозити пасажирів, за винятком дітей до 7-річного віку, на додатковому сидінні, обладнаному надійно закріпленими підніжками;
є) буксирування мопедів і велосипедів;
ж) буксирування причепа, крім того, який призначений для експлуатації з цими транспортними засобами.
5. ПЕРЕВЕЗЕННЯ ЛЮДЕЙ В КУЗОВІ ВАНТАЖНОГО АВТОМОБІЛЯ.
5.1.Вантажний автомобіль, який використовується для перевезення людей, повинен бути обладнаний сидіннями, закріпленими в кузові на відстані не менше 0,3м від верхнього краю борту і 0,3-0,5м від підлоги. Сидіння, що розташовані вздовж заднього або бокового борту, повинні мати міцні спинки.
5.2.Кількість людей, які перевозяться в кузові вантажного автомобіля, не повинна перевищувати кількості обладнаних місць.
5.3.Перед поїздкою водій вантажного автомобіля повинен проінструктувати пасажирів про правила посадки, висадки, розміщення та поведінки в кузові. Починати рух можна лише переконавшись, що створені умови для безпечного перевезення пасажирів.
5.4.Забороняється перевозити:
• дітей до 16-річного віку у кузові будь-якого вантажного автомобіля;
• організовані групи дітей у темну пору доби.

БЕЗПЕКА ПІД ЧАС ЕКСКУРСІЙ І ТУРИСТИЧНИХ ПОХОДІВ

1. ПРАВИЛА БЕЗПЕКИ ПІД ЧАС ПРОВЕДЕННЯ ЕКСКУРСІЙ

1.1.Перед початком екскурсії керівник робить перекличку учнів, відмічає присутніх. Бажано, щоб на 10-15 учнів приходилось по одному дорослому. Другу перекличку проводять після прибуття на місце екскурсії, третю - перед відправленням у зворотній шлях, четверту-після повернення з екскурсії.
1.2. Якщо для доставки учнів до місця екскурсії використовується громадський транспорт або спеціально виділений, посадка здійснюється групами під керівництвом дорослого. Спочатку в транспортний засіб заходять учні, а потім особа, яка керує ними. У такому самому порядку здійснюється й висадка.
1.3. Під час перевезення учням забороняється висовуватися з вікон, сідати й висаджуватися з транспортного засобу під час руху.
1.4. Перед тим, як організовувати екскурсію, треба ознайомити учнів з вимогами охорони природи, з місцевими отруйними рослинами, грибами, з місцевими отруйними тваринами, переносниками або передавачами інфекційних захворювань.
1.5. Щоб запобігти механічним пошкодженням сучками, хмизом, колючими рослинами, гострим камінням, осколками скла тощо, напередодні екскурсії треба попередити, щоб учні приходили у взутті, яке захищає ноги від пошкоджень.
1.6. Не дозволяється учням знімати взуття під час екскурсії та ходити босоніж.
1.7. Вирушаючи на екскурсію з дітьми, керівник повинен мати при собі похідну аптечку першої допомоги див. (додаток 1).

2.ПРАВИЛА ПОВЕДІНКИ В ЛІСАХ ТА ПОСАДКАХ
2.1.Не розводити багаття у лісі.
2.2.Не кидати запалених сірників і не погашених недопалків.
2.3.Обережно, отруйний гриб!
2.3.1.Для запобігання отруєння грибами потрібно:
- гриби збирати в екологічно чистих місцях, подалі від шосейних доріг та залізничних магістралей, захоронення трупів тварин, місць зберігання промислових відходів, біля атомних і теплових електростанцій;
- не збирати та не вживати невідомих грибів;
- не збирати перезрілі та червиві гриби;
- не збирати дуже молоді гриби, побудова та колір яких не чітко виявлені;
- не купувати гриби у приватних осіб як свіжі, так і домашнього приготування;
- найбільшу небезпеку викликають мухомори, бліді поганки, несправжні опеньки, сморчки.
Пам’ятайте! У всіх грибів токсичні речовини не виводяться, якщо їх відварити.
2.3.2.Ознаки отруєння грибами:
- через 1-6 годин з’являється нудота, біль у животі, рідкий стул, запаморочення, блювання;
- через 8-14 годин спостерігаються ознаки жовтяниці, порушується кровообіг, дихання, уражаються нирки;
- під час отруєння блідою поганкою через 8-14 годин з’являється спрага, судоми, синіють губи та нігті, холодніють руки та ноги.
2.4. Обережно, небезпечні речовини і предмети!
2.5. При виявленні небезпечних речовин і предметів (знаряддь, бомб, мін, аерозолів тощо) необхідно:
- не доторкатися до небезпечних речовин, предметів;
- негайно вийти за межі зони зараження (забруднення);
- повідомити службу оперативного реагування району, штаб ЦО, органи міліції;
- при попаданні отруйних речовин на шкіру, одяг, взуття негайно видалити їх тампоном із матерії або папером;
- після виходу із зони зараження, необхідно провести часткову обробку відкритих частин тіла водою з милом, полоскання рота, гортані, носа, очей;
- відчувши ознаки ураження, негайно звернутися до лікаря.
2.6.Забороняється в лісах, посадках рубати дерева, знищувати птицю, стріляти, залишати сміття.

Нагадайте дітям про електробезпеку!


З початком літніх канікул у ваших дітей з’явилося більше вільного часу на прогулянки та ігри на вулиці. Разом з тим збільшилася і кількість небезпек, що чатують на малечу. Це автомобільні шляхи з несумлінними водіями, і непристосовані до купання водоймища і, звичайно, електричне обладнання, яке викликає чималий інтерес у підростаючого покоління.

Для запобігання ураження електричним струмом та попередження нещасних випадків звертаємося до батьків з проханням.
Не залишайте дітей без нагляду. Інформуйте їх про правила поводження з електричними приладами та правила поведінки поблизу енергообладнання. Постійно нагадуйте дітям, як себе поводити в критичній ситуації, коли в біду потрапляють вони або хтось з їхніх друзів.

Зокрема зверніть їх увагу на те, що:
Перш ніж увімкнути побутовий прилад у штепсельну розетку, необхідно оглянути, чи не пошкоджена вилка та перевірити неушкодженість ізоляції електричного проводу.
Для того, щоб вимкнути побутовий прилад зі штепсельної розетки, потрібно триматись за вилку, а не за шнур.
Не вставляти у штепсельну розетку цвяхи, шпильки та інші предмети.
Не ремонтувати пошкоджені вимикачі, лампові патрони, штепсельні розетки, які знаходяться під напругою.
Не проводити заміну перегорілих або пошкоджених електричних лампочок, які ввімкнуті в освітлювальну мережу.
Не вбивати цвяхи в стіни у місцях можливого знаходження електропроводки.
Не підніматись по опорах ліній електропередач до електропроводів та на дахи споруд, над якими проходять електричні проводи.
Не проводити ігри поблизу ліній електропередач.
У разі виявлення обірваного проводу лінії електропередач, ні в якому разі не наближатись до нього і негайно повідомити про це дорослих.
Не влізати на територію загороджених трансформаторних підстанцій та в їх приміщення.

Пам’ятайте!
Ваша уважність та серйозне ставлення до електробезпеки є запорукою життя та здоров’я ваших діток! Ваше нагадування може врятувати дітей від ураження електричним струмом і зберегти їхнє життя.

ПРАВИЛА НАДАННЯ ПЕРШОЇ (ДОЛІКАРСЬКОЇ) ДОПОМОГИ

7.1. Швидкість дій - вирішальна роль долікарської допомоги.
7.2. Якщо у потерпілого немає дихання, не б’ється серце, відсутній пульс-це ні в якому разі не означає припинити дії по оживленню постраждалої особи.
7.3. Висновок про смерть робить лише лікар.
7.4. При нещасному випадку треба одягнути потерпілого, викликати лікаря або швидку допомогу й надати потерпілому першу медичну допомогу:
• при ударі – забезпечити потерпілому спокій, поклавши на забите місце холодний компрес протягом 6 годин;
• при вивихах – покласти підтримуючу пов’язку, на уражене місце - холодний компрес, без лікаря суглоби не вправляти;
• при розтягненні м’язів і зв’язок – накласти тугу пов’язку, забезпечити потерпілому спокій;
• при запорошенні очей твердими частинами – накласти на око м’яку пов’язку та негайно відправити потерпілого до медпункту;
• при запорошенні очей хімічними речовинами – промити чистою водою запорошене око в напрямку від вуха до носа;
• при попаданні на тіло кислот – обпечене місце обробити 2% розчином соди (1 чайна ложка на стакан води);
• при попаданні на тіло лугів – промити уражене місце водою з оцтом;
• при порушенні цілісності шкіри – обробити навколо ураженого місця йодом чи зеленкою та зробити пов’язку. Не слід торкатися рани руками, виймати з неї інородне тіло;
• при наявності кровотечі – накласти джгут або тугу пов’язку. Джгут накладають не більше як на 1,5-2 години;
• при втраті свідомості – розстебнути комір, пасок і відкрити вікна, винести потерпілого на свіже повітря, дати понюхати нашатирний спирт, обличчя та груди змочити холодною водою;
• при ураженні електричним струмом – звільнити потерпілого від дії струму, оцінити його стан і надати йому долікарняну допомогу;
• при переломах – наложити шину так, щоб були надійно іммобілізовані два сусідні з місцем ушкодження суглоби (вище і нижче). При відкритих переломах – наложити на рану пов’язку;
• при зупинці дихання – зробити штучне дихання;
• при опіках – обробити уражене місце спиртом, одеколоном. Не можна доторкатися до обпечених ділянок руками, не можна проколювати пухирі та відривати одяг. Опікову поверхню накривають чистою тканиною. При опіках очей електродугою треба робити примочки розчином борної кислоти;
• при отруєнні окисом вуглецю (чадний газ, дим, продукти горіння) – забезпечити потерпілого свіжим повітрям, звільнити його від одягу, який утруднює дихання, дати понюхати нашатирний спирт. На голову і груди потерпілого покласти холодний компрес;
• при отруєнні недоброякісною їжею, медикаментами, негайно промити шлунок. Для цього потерпілому потрібно дати 1-1,5 л теплої води і визвати блювання. Процедуру повторити 2-3 рази;
• при укусах бджолами, осами – видалити жало, на рану накласти примочку з нашатирного спирту;
• при обмороженні – розтерти уражену ділянку тіла вовняною тканиною до почервоніння шкіри, давати пити гарячий чай або молоко. Не можна робити розтирання снігом;
• при тепловому та сонячному ударах – перенести потерпілого в прохолодне місце, намочити голову і ділянку серця холодною водою, піднести до носа ватку з нашатирним спиртом.
7.5. Учнівська молодь повинна:
• зупинити кровотечу і перев’язати рану;
• накласти шину;
• зробити штучне дихання та зовнішній (непрямий )масаж серця;
• звільнити від контакту з електричним струмом;
• вміти користуватися аптечкою (переносною сумкою); піклуватися не тільки про те, щоб допомогти потерпілому, а й про те, щоб не зашкодити йому;
• вживати тільки найнеобхідніших заходів, пам’ятаючи про те, що долікарська допомога не виключає лікарську, яка необхідна в окремих випадках.
7.6. При ураженні електричним струмом необхідно:
• якомога швидше вивільнити від струмопровідних частин;
• швидко вимкнути напругу рубильником або вимикачем;
• для звільнення від струмопровідних частин або проводу напругою до 1000 В користуються палицею, дошкою або іншим сухим предметом, який не проводить електричного струму, проводи перерубують сокирою, кожний провід окремо;
• відтягнути потерпілого за одяг, уникаючи дотику до оточуючих металевих предметів і відкритих частин тіла;
• під напругою понад 1000В надіти діелектричні рукавиці, взути боти працюючи ізолюючими кліщами або штангою;
• якщо провід торкається землі, слід пам’ятати про небезпеку крокової напруги, тому після звільнення від струмопровідних частин постраждалого треба винести із зони крокової напруги;
• місцеві опіки перев’язують як рану;
• при клінічній смерті зробити штучне дихання, а у випадку фібриляції серця – зовнішній масаж серця;
• одночасно треба викликати фельдшера, швидку медичну допомогу та готувати транспорт для відправки постраждалого.
Дотримання правил безпеки під час канікул є запорукою створення безпечних та нешкідливих умов для відпочинку дітей, учнівської та студентської молоді

ПРАВИЛА ПОВЕДІНКИ У РАЗІ ВИНИКНЕННЯ АВАРІЙНИХ СИТУАЦІЙ, СТИХІЙНИХ ЛИХ ТА НЕЩАСНИХ ВИПАДКІВ
5.1.При виникненні аварійних ситуацій, які можуть призвести до нещасних випадків, робота,відпочинок припиняється до вияснення й усунення причин виникнення цих ситуацій.
5.2.При появі запахів горілого вимкнути апаратуру, повідомити керівника.
5.3.При виникненні пожеж, інших стихійних лих слід організовано без паніки залишити місце.
5.4.Для виклику пожежної команди необхідно зателефонувати за номером – 101, для виклику швидкої допомоги – 103.
5.5.Про всі випадки аварійних ситуацій, аварій, нещасних випадків треба повідомити органи місцевого самоврядування, місцеві органи міліції, штаб ЦО(у разі необхідності):
5.6.У разі виникнення надзвичайних ситуацій природного характеру(землетруси, повені, затоплення, паводка, снігових лавин) населення буде оповіщено сигналом „УВАГА ВСІМ!” – завивання сирени, виробничі гудки та інші сигнальні засоби.
5.6.1. Дії під час землетрусу:
• зберігати спокій, уникати паніки;
• діяти негайно, тільки будуть відчутні коливання ґрунту або споруди, головна небезпека - це предмети й уламки, що падають;
• швидко залишити будинок та відійти від нього на відкрите місце, якщо ви перебуваєте на першому, другому поверсі;
• негайно треба залишити кутові кімнати, перейти та стати в отворі внутрішніх дверей подалі від вікон і важких предметів;
• вибігати з будинку швидко, але обережно, остерігаючись уламків, електричних дротів тощо;
• швидко відійти від високих споруд, шляхопроводів, мостів та ліній електропередач;
• зупинитися, якщо ви їдете автомобілем, відкрити двері та залишитись в автомобілі до припинення коливань;
• якщо поблизу є постраждалі, сповістити про них рятувальників та надати, по можливості, допомогу.
5.6.2. Дії під час раптового затоплення, повені, паводка:
• зберігати спокій, уникати паніки;
• швидко збирати документи, коштовності, ліки та необхідні речі;
• надати необхідну допомогу маленьким дітям, інвалідам та людям похилого віку, які підлягають евакуації в першу чергу;
• перед виходом з будинку вимкнути електрику та перекрити газ, загасити вогонь у грубах, печах, закрити вікна та двері. Якщо є час—закрити вікна та двері першого поверху дошками;
• негайно треба залишити зону затоплення;
• відкрити хлів – дати худобі рятуватися;
• піднятися на верхні поверхи, якщо будинок одноповерховий зайняти горищні приміщення;
• до прибуття допомоги, залишатися на верхніх поверхах, дахах, деревах, сигналізуючи рятівникам, щоб вони мали можливість швидко вас знайти;
• надати, по можливості, допомогу потерпілим;
• потрапивши у воду, зняти з себе важкий одяг і взуття, відшукати поблизу предмети, якими можна скористатися для порятунку до одержання допомоги;
• не переповнювати рятувальні засоби( катери, човни, плоти тощо).
5.6.3. Дії у разі сходження снігової лавини:
• зберігати спокій, уникати паніки, за необхідності, надати допомогу потерпілим інвалідам, дітям дошкільного віку, людям, які знаходяться поруч;
• почувши шум снігової лавини, негайно заховатися за скелю, дерево, лягти на землю, захистивши руками голову, притиснувши коліна до живота, орієнтуючи своє тіло за рухом лавини і дихаючи через одяг;
• коли лавина захопила і зносить спробувати виконувати плавальні рухи, створивши простір навколо обличчя та грудної клітини - це допоможе диханню, коли зупиниться снігова лавина;
• не панікувати і не дозволяти собі заснути, пам’ятаючи про те, що вас шукають і врятують впродовж деякого часу.
5.6.4. Дії під час стихійного лиха:
• зберігати спокій, уникати паніки, за необхідності надати допомогу інвалідам, дітям дошкільного віку та сусідам, зачинити вікна та відійти від них подалі, загасити вогонь у грубах, вимкнути електро- та газо- постачання. Зберігати документи, одяг, найбільш необхідні та цінні речі, продукти харчування на декілька днів, питну воду, медикаменти, ліхтарик, приймач на батарейках;
• перейти у безпечне місце, сховатись у внутрішніх приміщеннях – коридорі, ванній кімнаті, коморі, погребі. Ввімкнути приймач, щоб отримувати інформацію. Не переходити в іншу споруду, не користуватися ліфтами – це небезпечно. Електромережу можуть раптово вимкнути;
• обминати великі споруди, хиткі дерева, будинки з хитким дахом, якщо стихійне лихо застало вас на вулиці. За можливості заховатися в підвалі найближчого будинку;
• на відкритій місцевості треба щільно притиснутися до землі, на дно яру, канави, захищаючи голову одягом або гілками дерева;
• зупинитися, якщо ви їдете автомобілем, вийти і сховатись у підвалі міцної споруди;
• уникати споруд підвищеного ризику-мостів, естакад, трубопроводів, ліній електропередач, водоймищ тощо.
5.7. У разі виникнення надзвичайних ситуацій з викидами радіаційних та екологічно-небезпечних речовин населення після сигналу „УВАГА ВСІМ!” буде оповіщено мовною інформацією „РАДІАЦІЙНА НЕБЕЗПЕКА!” або „ХІМІЧНА НЕБЕЗПЕКА!”.
Почувши цей сигнал, потрібно негайно увімкнути радіо, телевізор та слухати повідомлення місцевих органів влади та штабу цивільної оборони з надзвичайних ситуацій. Протягом усього періоду ліквідації наслідків стихійних лих, аварій та катастроф - усі ці засоби необхідно тримати постійно увімкненими.

Профілактика дитячого травматизму


Аналізуючи причини нещасних випадків, дуже прикро усвідомлювати те, що в більшості нещасних випадків можна було б запобігти. Профілактична робота буде ефективною, коли в цьому будуть брати участь батьки та громадськість.
Принципи запобігання травматизму побутового різноманітні, але головним з них є постійна турбота дорослих про безпеку дітей вдома. Особливо при поводженні з вогнем і небезпечними приладами. Старші систематично повинні виховувати в дітях обачливість і обережість. Потрібно застерігати дітей від пустощів на балконах, драбинах, деревах. Разом з тим батьки ні в якому разі не повинні забороняти дітям гратися в рухливі ігри, сковувати їх безперервними заборонами та обмеженнями. Все потрібно робити помірковано, щоб не образити і не принизити дитину. Інакше дитина може вирости боягузом й безініціативним, або зробить все навпаки. Не можна залякувати дитину, буде правильніше, коли ви час-від-часу будете розповідати про різні нещасні випадки та можливі наслідки і шляхи іх попердження. З малятами треба бути постійно на сторожі, усувати з їхнього шляху небезпечні предмети, старшим дітям треба постійно пояснювати небезпеку, яку таять всобі необдумані вчинки, доводити помилковість порочних уявлень про героїзм. Допоможуть батьками в цьому вдало підібрана література, кінофільми, телепередачі.
Шкільний травматизм діти дістають на уроках фізкультури, під час перерв, у класах, коридорах. Основними причинами шкільного травматизму є недостатня виховна робота: у таких школах діти проводять перерви, як їм заманеться.
При будь-яких видах дитячого травматизму дорослим необхідно дотримуватися двох основних принципів: чітко налагоджена організація трудового процесу і високоорганізована освітньо-виховна робота.
Як Ви важаєте, що ми, дорослі, можемо зробити для того, щоб наші діти не зазнали нещасних випадків?
В Україні нещасні випадки посідають третє місце серед основних причин смерті. У країні щороку зазнають ушкодження здоров'я приблизно 2 млн. людей, смертельно травмується більше 70 тис. осіб, або близько 200 осіб щодня, що майже удвічі перевищує аналогічні показники у розвинених країнах світу. Близько 99 відсотків усіх померлих від нещасних випадків загинуло у побуті. За останні п'ять років від нещасних випадків невиробничого характеру в Україні загинуло 363 745 осіб, з них - 9 488 дітей віком до 14 років.
З метою координації і впорядкування діяльності навчальних закладів, органів управління освітою і наукою з питання профілактики травматизму Міністерством освіти і науки України розроблено і затверджено "Заходи щодо профілактики травматизму невиробничого характеру", "Галузеву програму поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища в навчальних закладах, установах, підприємствах Міністерства освіти і науки України ". Реалізується Державна програма запобігання дитячої бездоглядності та інші.
Відповідно до Закону України "Про охорону праці” Міністерством розроблено та затверджено "Положення про організацію роботи з охорони праці учасників навчально-виховного процесу в установах і закладах освіти”, "Положення про порядок розслідування нещасних випадків, що сталися під час навчально-виховного процесу в навчальних закладах".
Сподiваємось, що запропонований матерiал допоможе уникнути бiди та зберегти здоров’я дiтей

Методичні рекомендації та поради
щодо попередження дитячого травматизму
під час відпочинку

Термін “травма” в перекладі з латині - тілесне пошкодження при поранені. Пошкодження, які повторювались у певній групі населення називається травматизмом. Під дитячим травматизмом слід розуміти сукупність раптово виниклих ушкоджень серед дітей різного віку. Травми серед дітей на жаль зустрічаються досить часто. Дитячий травматизм має багато характерних особливостей. Дитячий травматизм поділяється на:
грудний (з моменту народження до 1 року),
перед дошкільний (від 1 р. до 3 р.)
дошкільний (від 3 р. до 7 р.)
шкільний (від 7 р. до 16 р.).
Система навчання і перевірки знань з безпеки життєдіяльності в галузі освіти - це 11,5 мільйона тих, хто навчається і навчає, а також ознайомлення батьківської громадськості країни (біля 15 млн.чол.) з проблемами стосовно безпеки дітей і їх оточення, інші види профілактики побутового травматизму дозволили зменшити побутовий травматизм. Намітилась тенденція щодо його зниження, але він залишається ще досить високим.
На першому році життя у дитини швидко розвивається нервова система, формуються нервові рефлекси, і тому вплив навколишнього середовища позначається на роботі кори головного мозку. В цей час дитина старається пізнати навколишній світ і з великою цікавістю хоче познайомитись з усім новим що оточує її. Дитина старається брати все в руки, і все тягне до рота. Тому в дихальні шляхи немовлят часто попадають сторонні предмети, не рідко спостерігаються опіки стравоходу, та органів дихання.
У дітей від 1 до 3 років розвивається опорно-руховий апарат, малята вчаться ходити, бігати, стрибати. Вони в цьому віці стають дуже рухливими, отже виникають травми, пов’язані з падінням дитини.
У дітей від 3 до 12 років з’являються нові інтереси, формується своє “я”. Допитливість з відсутністю необхідного життєвого досвіду і навичок, невміння реально оцінити небезпеку, прагнення швидко все зробити теж нерідко призводить до нещасних випадків.
Щоб визначити характер травми та її наслідки важливу роль відіграють і анатомічні особливості дитячого організму. Шкіра у дітей дуже ніжна тому її дуже легко поранити і при цьому виникають гнійно-запальні процеси і фурункули, абсцеси та інше, але зате підшкірно-жировий прошарок, навпаки розвинений краще і при падінні оберігає тканини й органи від ушкоджень. М’язи ніжні, кістки еластичні, багаті на воду і містять в собі мало солей. Окістя товстіше і пластичніше. Тому у дітей швидше загоюються рани, зрощуються переломи кісток, відновлюються діяльність органів значно швидше ніж у дорослих.
Травматизм поділяють на: побутовий, транспортний, шкільний і спортивний. Буває ще вуличний, вогнепальний, сільськогосподарський, виробничий, нещасний випадок на воді, задушення та отруєння.
Саме частіше зустрічається побутовий травматизм.
Побутовий травматизм - це ушкодження, які діти отримали вдома у квартирі у дворі чи саду. Ушкодження при цьому найрізноманітніші, але самі небезпечні з них це опіки полум’ям, хімічними речовинами і падіння з висоти.
Причини побутового травматизму різноманітні, але найчастіше з них це недостатній догляд батьків. Такі здавалося б на перший погляд дрібниці, як залишені у доступному для малят місці голки, цвяхи, леза бритв, стають причиною травм, а іноді і смерті. Це ж саме стосується і газових плит, оголених проводів електромережі, відчинених вікон, сходів і за свою необережність батьки іноді дуже дорого розплачуються.
У дошкільнят і молодших учнів ушкодження можуть бути зумовлені іншими причинами. Вони рухливі і нестримані пустують. Але вони рідко дістають травми в квартирі чи в школі, тому що авторитет дорослих є якимось бар’єром, тому діти намагаються позбутися нагляду і охоче проводять своє дозвілля на подвір’ї зі своїми ровесниками, катаючись на велосипедах, самокатах, санках, лізуть на дерева, відкриті люки, драбини. Тому необладнані дитячі майданчики, захаращені двори, відкриті люки, канави, несправні ліфти, поручні сходів, несправні велосипеди теж дуже небезпечні. Особливо небезпечними для дітей не огороджені ділянки де проводяться ремонті роботи. Часто діти падають з висоти – балконів, драбин, дерев, що теж призводить до тяжких травм.
Принципи запобігання побутового травматизму різноманітні, але головною і надійною з них є постійна турбота дорослих про безпеку дітей вдома. Старші систематично повинні виховувати в дітях обачливість і обережність. Особливо при поводженні з вогнем і небезпечними приладами. Потрібно застерігати дітей від пустощів на балконах, драбинах, деревах. Разом з тим батьки ні в якому разі не повинні забороняти дітям гратися в рухливі ігри, сковувати їх безперервними заборонами та обмеженнями все потрібно робити помірковано, щоб не образити і не принизити дитину. Дитина може вирости боягузом й безініціативним, або на зло зробить все навпаки. З малятами треба бути постійно на сторожі, усувати з їхнього шляху небезпечні предмети, старшим дітям треба постійно пояснювати небезпеку, яку несуть в собі необдумані вчинки, доводити помилковість їх уявлень про героїзм. Допоможуть батьками в цьому вдало підібрана література, кінофільми, телепередачі.
У профілактиці дитячого травматизму велику роль відіграють вчителі, вихователі, працівники міських і районних санітарно-епідемічних станцій, житлових управлінь, сільських рад, міліції. Вони здійснюють постійний нагляд за станом території житлових масивів, шкільних і дошкільних закладів, за дотриманням правил безпеки при проведенні ремонтних і будівельних робіт.
Найтяжчим, з найбільшим процентом смертності є травми від автомашин, автобусів, тролейбусів, поїздів та інших видів транспорту. І знову ж таки головними причинами є бездоглядність дітей на вулиці, коли ідуть до школи чи з неї, а також у години дозвілля, а призводять до цього незнання дітьми правил вуличного руху, порушення правил користування транспортом.
Надзвичайно небезпечно кататись дітям на велосипедах, мопедах, моторолерах, скутерах якщо вони не склали відповідних екзаменів на право водіння. Дорослим ні на мить не можна забувати, що діти схильні наслідувати їх.
Якщо дитина бачить що старші порушують правила вуличного руху, легковажно ставлять до рекомендації, то від дитини марно вимагати чогось іншого, бо дитина перш за все бере приклад з дорослих. Лише спільні зусилля батьків, учителів, вихователів працівників громадських організацій зможуть забезпечити позитивний ефект у боротьбі з транспортним травматизмом.
Вчити правила вуличного руху діти повинні з переддошкільного віку, а також дошкільного, тобто в яслах, і дитячих садках. Заняття проводять вихователі і медичний персонал, звичайно в тісному контакті з батьками.
Форми роботи можуть бути найрізноманітніші: прогулянки, екскурсії по місту, бесіди, ігри та інше. Під час прогулянок та екскурсій вихователь звертає увагу дітей на інтенсивність вуличного руху і поведінки на вулиці.
Вуличний травматизм за своїм характером дуже подібний до побутового. Це ушкодження яких зазнають на вулиці.
Головними причинами вуличного травматизму – недоробки працівників жеків, будинкоуправлінь, будівельних організацій. Це несправні балкони, неогороджені канави, відчинені люки тощо. Взимку особливо небезпечні великі бурульки, що звисають з дахів будинків, під час ожеледі – не посипані піском або сіллю тротуари. Тому працівникам жеків, органів міліції, санепідемстанції треба бути особливо вимогливими і дотримуватись правил безпеки. Краще вжити запобіжних заходів, застерегтись від можливих трагедій.
Серед смертності від травматизму утоплення займає одне з перших місць. Це може статися яв влітку так і взимку. Головною причиною утоплені є невміння плавати, незнання особливостей водойм, при стрибках у воду велику небезпеку приносять підводні скелі, каміння. Взимку діти топляться, провалюючись під лід при катанні на ковзанах, або переходячи через водоймища.
Головну роль у запобіганні нещасних випадків на воді відіграють товариства рятування на воді та інші громадські організації. Вони відповідають за те, що щоб для купання дітей були відведені спеціально загороджені місця, але навіть у таких місцях діти повинні бути під пильним контролем. Всі небезпечні місця для купання повинні бути огороджені і встановлені попереджувальні знаки. Взимку дороги, придатні для переїзду через річку, чи озеро, теж повинні позначатися. Ми дорослі зобов’язані категорично забороняти дітям кататися на ковзанах, санках по тонкій кризі.
Безумовно спільне прагнення дошкільного навчального закладу, батьків та оточуючих для забезпечення безпеки життя дітей дає свої позитивні результати. Але потрібно цю роботу проводити систематично, а не періодично.
Саме основне правило: дитина повинна відчувати любов та увагу оточуючих, бути під пильним контролем!

Шановні батьки!

Не залишайте дітей без нагляду!
Дбайте про безпеку своїх дітей, дотримуючись правил безпечної поведінки в побуті. Виховуйте у дітей навички культури безпечної поведінки, демонструючи на власному прикладі обережність у поводженні з вогнем, газом, водою, побутовою хімією, ліками. Виділіть декілька хвилин на відверту розмову з дітьми. Пам’ятайте, ці хвилини вимірюються ціною життя. А щоб неждана мить не стала початком великої біди – потрібно давати дітям чіткі знання і вміння, як діяти в тій чи іншій ситуації. Пам’ятайте, що життя ваших дітей залежить лише від вас самих!

ПАМ'ЯТКА ДЛЯ БАТЬКІВ

Безпека на льоду
Ще не встигли водойми міста покритись товстим льодом як на ньому почали облаштовуватися рибалки-любителі, здійснювати прогулянки дорослі та діти. На даний час у зв’язку з перепадами температури крига значно ослабла, що в сою чергу несе додаткову небезпеку і підвищує ймовірність виникнення нещасних випадків.
Аналіз загибелі людей під час зимового періоду на водоймах показав, що незважаючи на певні запобіжні заходи, мають місце грубі порушення правил поведінки на льоду що призводить до трагічних випадків.
Сумна статистика констатує, що з року в рік на льоду гинуть дорослі й діти.
До груп підвищеного ризику в першу чергу відносяться любителі-рибалки та діти.
Управління з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення міської ради застерігає мешканців міста на необхідність дотримуватись елементарних правил безпеки на льоду.
Для попередження нещасних випадків треба виконувати наступні рекомендації:
У жодному разі не виходьте на тонкий лід.
Перш ніж ступити на нього, переконайтесь, що він міцний. Але категорично забороняється робити це ударами ніг! Місця, де лід неміцний, видно здалеку: ці ділянки темніші. Зазвичай тонким лід буває поблизу берегів, кущів, у гирлах стічних вод і місцях, де б’ють джерела. Міцність льоду тут послаблена течією.
Під час руху по замерзлій водоймі варто обходити небезпечні місця та ділянки, вкриті товстим шаром снігу.
Якщо ви опинились на кризі, що недостатньо міцна, припиніть рух і повертайтесь своїми слідами, не відриваючи ніг від поверхні льоду.
Під час сильних морозів треба слідкувати, щоб не було відмороження рук, ніг, вух. Після переохолодження, негайно знайти тепле приміщення.

Надання першої допомоги:
Особі, яка провалилась під лід, необхідно подати мотузку, дошку, одяг, не підходячи близько до неї. Якщо лід крихкий, треба лягти на нього. Не поспішаючи, треба допомогти постраждалому вибратися з води.
Витягнути постраждалого з води та негайно відправити кого - небудь за лікарем.
Чекати прибуття лікаря, прийняти міри для надання першої допомоги.
Взимку або в холодну погоду треба постраждалого відправити у приміщення, палатку чи машину, зняти мокрий одяг, зробити компрес з одеколону, води або спирту, надіти сухий одяг, напоїти гарячим чаєм або кавою.
Звертаємося до усіх громадян із проханням бути уважними та вкрай обережними перебуваючи на водоймах та поблизу них, а особливо до батьків: не відпускайте своїх дітей гратися на замерзлих водоймах.
Забороняйте дітям бавитись на льоду без Вашого нагляду.
Бережіть своє життя, не нехтуйте застереженнями!

ПРОФІЛАКТИКА ІНФЕКЦІЙНИХ ТА КИШКОВИХ ЗАХВОРЮВАНЬ ДІТЕЙ

Шановні батьки!

Щоб захистити дитину від отруєнь, кишкових та інфекційних хвороб необхідно дотримуватись наступних санітарно-гігієнічних правил:
– утримувати дитину в чистоті, до дитячого садка приводити в охайному одязі, мати запасну білизну;
– мити руки після повернення додому з вулиці, після туалету, перед їжею;
– овочі та фрукти мити під проточною водою та ошпарювати кропом;
– пити тільки переварену або бутильовану воду;
– у жодному випадку не годувати дитину грибами, сушеною чи в'яленою рибою, а також м'ясними, рибними та молочними стравами, які зберігалися неналежним чином або мають прострочений термін вживання;
– не годувати дитину на вулиці (навіть фруктами чи цукерками);
– не годувати дитину продуктами, що придбані у вуличних торгівців;
– під час поширення інфекцій якомога рідше перебувати з дитиною в публічних місцях;
– уникати контакту з людьми з підозрою на інфекційні захворювання;
– при підозрі на захворювання негайно викликати лікаря та сповістити медичну сестру дошкільного закладу;
– не займатися самолікуванням.

Шановні батьки, радимо своєчасно проводити профілактичні щеплення від дитячих інфекцій.

Швидка медична допомога – «103».

Шановні батьки!

Швидке збільшення інтенсивності руху висуває серйозне завдання – забезпечення безпеки руху пішоходів.
У попередженні дорожньо-транспортного травматизму важливу роль відіграє робота дорослих з роз'яснення дошкільникам правил дорожнього руху і прищеплення навичок дисциплінованості на вулицях і дорогах. Щоб не допустити лиха на дорозі, вам необхідно:
– не подавати дітям негативного прикладу, порушуючи правила дорожнього руху;
– не чіплятися на підніжку транспорту і не стрибати на ходу, щоб своїм прикладом не заохотити дітей;
– вчити переходити вулицю на зелене світло світлофора, користуватись підземним переходом;
– на власному прикладі вчити користуватись нерегульованим пішохідним переходом;
– при перетині вулиці нерегульованим пішохідним переходом радити дітям йти в загальній масі пішоходів, бо дитина сама ще не завжди здатна оцінити дорожню ситуацію;
– не дозволяти дітям з'являтися зненацька перед транспортними засобами;
– вчити дітей правильно обходити транспорт на зупинках (трамвай – спереду, тролейбус, автомобіль та автобус – позаду);
– не дозволяти дітям самостійно користуватися громадським транспортом;
– не допускати ігор дітей на проїжджій частині дороги;
– не дозволяти дітям грати з м'ячем, кататися не велосипеді, ковзанах, роликах, лижах, санчатах на проїжджій частині дороги та поблизу від неї.

Телефон виклику міліції – «102».

Сподіваємося, що ви прислухаєтесь до наших порад!

ПАМ'ЯТКА ДЛЯ БАТЬКІВ

ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ОСОБИСТОЇ БЕЗПЕКИ ДІТЕЙ

Шановні батьки!

Життя потребує від наших дітей вміння орієнтуватись і знаходити вихід з непередбачених ситуацій. Чим менше у дитини знань, тим більше небезпеки з боку оточуючого середовища.

Щоб вберегти дитину від біди, треба пам'ятати та дотримуватись наступних правил:
– не залишати дітей дошкільного віку самих, навіть на короткий час;
– вчити дитину користуватися дверним вічком;
– не дозволяти відчиняти двері незнайомим людям, навіть одягненим у міліцейську форму;
– вчити користуватися телефоном для виклику служб 101, 102, 103, 104;
– забороняти підбирати на вулиці незнайомі предмети – вони можуть бути небезпечними;
– забороняти бавитися ріжучими, гострими та вибухонебезпечними предметами;
– не дозволяти користуватися ліфтом без супроводу дорослого родича;
– запобігати формуванню в дитині жорстокого ставлення до тварин;
– не дозволяти дражнити тварин;
– не дозволам вмикати електроприлади за відсутності дорослих;
– не дозволяти виходити на балкон, відчиняти вікна;
– не дозволяти визирати у відчинене вікно;
– вчити дітей звертатися по допомогу до відповідних органів;
– вивчити з дитиною домашню адресу або вкладати в кишені «особисту картку» з даними дитини.
Проявляйте витримку і навчайте дітей берегти своє життя та здоров'я!

ПАМ'ЯТКА ДЛЯ БАТЬКІВ

ПОПЕРЕДЖЕННЯ ПОЖЕЖІ ВІД ПУСТОЩІВ ТА НЕОБЕРЕЖНОГО ПОВОДЖЕННЯ З ВОГНЕМ

Щоб не допустити пожежі необхідно виконувати наступні правила пожежної безпеки:
– зберігати сірники в місцях, недоступних дітям;
– не дозволяти дітям розводити багаття;
– не дозволяти самостійно вмикати електронагрівальні прилади;
– не дозволяти користуватися газовими приладами;
– не допускати перегляд телепередач, користування комп'ютером за відсутності дорослих;
– не залишати малолітніх дітей без нагляду;
– не вмикати електроприлади з пошкодженим дротом чи струмоприймачем;
– не нагрівати лаки та фарби на відкритому вогні;
– не заставляти шляхи евакуації (лоджії, балкони, коридори);
– не зберігати на балконах легкозаймисті речовини (бензин, мастила, ацетон);
– не сушити речі над газовою плитою;
– не користуватися саморобними ялинковими гірляндами;
– не влаштовувати піротехнічні заходи з балкону та поряд з будівлею;
– не палити в ліжку.

Шановні батьки! Ставтеся негативно до дитячих ігор з вогнем! роз'яснюйте, що їхні пустощі з вогнем можуть спричинити пожежу, загибель у вогні майна, та людей!

Шановні батьки! Своїм прикладом навчайте дітей суворому виконанню протипожежних вимог. Пам'ятайте, що приклад старших є для дітей кращим методом виховання.

При виникненні пожежі негайно викликайте пожежну охорону за телефоном «101».

ПАМ'ЯТКА ДЛЯ БАТЬКІВ

ДІЇ ПІД ЧАС ВИНИКНЕННЯ ПОЖЕЖІ

Шановні батьки!

Щоб зберегти життя своє та ваших близьких, дотримуйтесь послідовності дій під час виникнення пожежі:
– подзвонити до служби порятунку за номером 101;
– викликаючи службу порятунку, чітко називати адресу, поверх, номер квартири та своє прізвище; сповістити, що саме горить;
– негайно евакуювати з приміщення дітей, немічних людей та людей похилого віку;
– при евакуації уникати користування ліфтом, бо є ризик відключення ліфта від електроструму;
– при евакуації з висотного будинку більше шансів мають ті люди, що не біжать вниз крізь дим та вогонь, а шукають порятунку на даху будівлі;
– пересуватися потрібно швидко, але зважати на те, що кисню більше біля підлоги, а тому краще до виходу повзти, закриваючи обличчя вологою тканиною;
– при евакуації заручитися чиєюсь підтримкою, хто вас підстрахує і допоможе, якщо ви знепритомнієте від диму;
– намагатись загасити полум'я засобами первинного пожежогасіння;
– до первинних засобів належить вода, пісок, товста зволожена тканина (ковдра, килим), вогнегасник;
– за можливості м'які предмети вкинути до ванни та залити водою;
– вимкнути електропроводку, щоб уникнути ураження електрострумом;
– не відчиняти вікна, щоб не живити пожежу свіжою притокою кисню;

Усі вище названі дії можливі лише в тому разі, якщо пожежа піддається знищенню в перші хвилини. У разі значного розповсюдження вогню слід негайно залишити приміщення, бо в сучасних квартирах дуже багато матеріалів з синтетичним покриттям, що виділяє дуже ядучу субстанцію. Вдихнувши дим з тліючого лінолеуму чи меблів з МДФ, є ризик знепритомніти і згоріти заживо!

Шановні батьки! При виникненні пожежі не втрачайте здорового глузду, негайно орієнтуйтесь у ситуації та приймайте рішучі дії щодо запобігання тяжким наслідкам!
При виникненні пожежі негайно викликайте пожежну охорону за телефоном «101».

Кiлькiсть переглядiв: 4286

Коментарi

Для того, щоб залишити коментар на сайті, залогіньтеся або зареєструйтеся, будь ласка.