Аспекти виховання дитини
Сучасні батьки знаходяться в дуже складній ситуації. Практично всі наші вчинки та рішення про виховання дітей супроводжуються невизначеністю й сумнівами. Найчастіше здається, що нам не вистачає знань і відповідної кваліфікації, щоби взяти на себе відповідальність за формування характеру й особистості іншої людини. Ми боїмося, що припустимусь помилок, які згодом негативно позначаться на дорослому житті наших дітей.
Що ж насправді означає бути хорошими батьками? У процесі виховання всі ми припускаємось помилок, і, незважаючи на це, у світі багато чудових, щасливих, гідних, добре вихованих людей, які вибудовують правильні міжособистісні стосунки, які вміють любити і знають, що в житті головне, а що другорядне.
Ніхто з нас не є і не повинен бути ідеальним батьком або матір'ю. Таких людей просто не існує. Тому не звинувачуйте себе за те, що, виховуючи дитину, не все, що ви робите, добре й бездоганно. Однак це зовсім не означає, що не слід прагнути до кращого.
Пам'ятайте!
- Повне партнерство між батьками й дітьми не є ані можливим, ані позитивним. Хтось повинен бути капітаном сімейної команди, і краще, щоб ця роль дісталась батькам.
- Не зловживайте своєю позицією старшого та більш сильного. У процесі прийняття рішень чесно замисліться над тим, піклуєтесь ви зараз про благо дитини чи, можливо, переслідуєте власні інтереси (або реалізуєте власні потреби), оскільки вам так зручніше.
- Установлення меж необхідне для безпеки й розвитку дитини, але крім накладення обмежень їй необхідно забезпечувати емоційну підтримку, розуміння та близькість.
- Ви можете ввести необхідні істотні обмеження та правила у вигляді зрозумілої двосторонньої угоди, завіреної дитиною й вами. Вимагайте, але в той же час дозвольте своєму сину або доньці приймати частину рішень самостійно.
- Ви повинні прийняти той факт, що дитина є окремою особистістю, і надати їй стільки автономії та влади, скільки вона готова прийняти на даному етапі розвитку.
Постарайтесь:
- на кожному етапі розвитку дитини побачити її реальні потреби й відповісти на них максимально вичерпно;
- установлювати для дитини деякі кордони, бо у процесі росту й формування своєї особистості вона їх дуже потребує;
- не будьте надмірно вимогливими і не зловживайте своєю владою над дитиною, поважайте її як людину, як особистість і визнайте її право на співпрацю з вами.
Кожні батько та мати мають право:
- припускатись помилок, іноді щось плутати, не знати про всі можливі ефективні рішення;
- утратити терпіння, розлютитись, іноді відчувати гнів у ставленні до дитини;
- бути собою, реалізувати інші життєві інтереси й завдання крім того, щоби бути батьком/матір'ю;
- не дати зробити із себе «жертву», покладену на вівтар виховання дітей, відмовляючись від багатьох життєвих задоволень або задоволення своїх потреб виключно заради блага дітей.
Коментарi